Метели

Циферблат часов на сером блоке
долгие метели замели…
Нам с тобою, видно, по дороге,
потому что шли и не пришли.
Снова те же улицы слепые
и сугробов полуострова.
Нам с тобою так легко, - впервые
ветер взял и подсказал слова.
- Подскажи мне ласковое слово,
я его послушно повторю.
Разгуляйся резко и бедово,
заглуши всё то, что говорю! -
Не было от встречи сердцу больно.
Не было порыва и тоски.
Я - с другим. Я счастлива, спокойна.
Обойдусь и без твоей руки.
Если же заплачу в снежных сводах,
трону твоё ясное чело, -
нас не видят львы, что на воротах:
львам глаза метелью замело.

Хуртовини

Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели…
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, —
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.